Освітні програми

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор Царичанського ЗДО  «Вишенька» Царичанської селищної ради

_______Яна ЧЕРЕДНИЧЕНКО

 

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

ЦАРИЧАНСЬКОГО ЗАКЛАДУ

ДОШКІЛЬНОЇ ОСВІТИ

 «ВИШЕНЬКА»

ЦАРИЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НА 2023-2024 НАВЧАЛЬНИЙ РІК


Схвалено педагогічною радою закладу

 (протокол №1 від 30.08.2023)


                                             смт Царичанка

                                                   2023

 

 

Освітня програма

                 Царичанського  закладу дошкільної освіти «Вишенька»

                          Царичанської селищної ради на 2023-2024 н.р.

 

Загальні положення.

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту», оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти).

Освітня програма закладу дошкільної освіти визначає:

загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).

 Зміст освітньої програми передбачає:

формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

виховання елементарним математичним уявленням, розвиток комунікативної компетенції,  елементів  природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

Загальний обсяг навантаження навчання здобувачів освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців закладу дошкільної освіти становить:

для дітей раннього віку – 10 групових (підгрупових) занять на тиждень,

для дітей молодшо-середнього віку – 12 групових занять на тиждень,

для дітей старшого віку – 15 групових занять на тиждень.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Робочому навчальному плані закладу дошкільної освіти на 2023-2024 навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня дошкільної освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми лініями за віковими групами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження вихованців, затверджене наказом МОН України від 20.04.2015 №446. Робочий навчальний план закладу дошкільної освіти передбачає реалізацію освітніх напрямів оновленого Базового компоненту дошкільної освіти, охоплює інваріантну та варіативну складову.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. 

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем за програмою «Українське дошкілля».

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вихователь у рамках кожного освітнього напряму. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей вихованців.

 

№ з/п

Ключові компетентності

в різних видах дитячої діяльності

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

1

 

ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ

 

Фізична, здоров’язбережувальна компетентність

 

 

 

 

 

 

Особистісна   компетентність дитини

 

 

 

Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності.

 

Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.

 

 

 

 

2

 

ДИТИНА В СОЦІУМІ

 

 Соціальна,

 громадянська

 компетентність

 

 

 

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях. Здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини.

3

 

ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ

 

 Природничо-

 екологічна

 компетентність

 

 

 

 

 

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.

4

ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

 

Предметно­-практична,  технологічна, логіко-математична, дослідницька

компетентність

 

 

 

 

 

 

Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів.

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно- символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

5

ДИТИНА У СВІТІ МИСТЕЦТВА

 

 

Мистецько-творча, образотворча, музична, театралізована компетентність

Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки — образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.

6

ГРА ДИТИНИ

 

Ігрова

компетентність

 

 

 

 

Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.

7

МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

 

Комунікативна,

мовленнєва, літературно-художня

компетентність

 

 

 

 

 

 

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетентності.

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.

Комунікативна компетентність передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.



Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом оновленого Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні напрями, що забезпечують засвоєння дитиною способів розвитку, набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантний складник Державного стандарту дошкільної освіти систематизовано за освітніми напрямами:

«Особистість дитини»,

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,

«Дитина в природному довкіллі»,

«Гра дитини»,

«Дитина в соціумі»,

«Мовлення дитини»,

«Дитина у світі мистецтва».

Виключення з інваріантного складника будь-якого освітнього напряму порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

 

Зміст освітніх напрямів.

Освітній напрям «Особистість дитини» формує:

«Рухову та здоров’язбережувальну компетентність», яка передбачає:

-        забезпечення сприятливих умов для гармонійного фізичного розвитку дитини, рівень якого визначають одним із важливих показників стану здоров’я особистості;

«Особистісну компетентність дитини», яка передбачає:

-        змістовне збагачення культурним досвідом практичної діяльності та взаємодії дитини з іншими людьми.

Освітн ій напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» формує:

«Сенсорно-пізнавальну, логіко-математичну, дослідницьку компетентності», які передбачають:

-        здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності;

-        формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до пізнавальної діяльності;

«Пізнавальну діяльність дитини в середовищі», яка передбачає:

-        поєднання різних видів дитячої активності з пріоритетом математичних завдань, пошуково-творчої роботи дітей, їхньої самоосвіти та духовного саморозвитку;

«Різні форми активності дітей у підготовленому середовищі», які передбачають:

-        акцентування уваги на ігровому підході, який забезпечує ефективну організацію взаємодії дітей і педагога;

-        забезпечення перетворення сенсорних, логіко-математичних, дослідницьких уявлень та елементарних достовірних знань на стійкі переконання та практичні дії;

«Предметно-практичну та технологічну компетентність», яка передбачає:

-        створення умов для прояву самостійності та прикладного застосування власних зусиль самими дошкільниками.

Освітній напрям «Дитина у природному довкіллі» формує:

«Природничо-екологічну компетентність», яка передбачає:

-        здатність дитини до природодоцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

-        формування у дошкільників знань законів природи й природодоцільної поведінки;

-        формування початкового уявлення про сталі дії та поведінку, усвідомленні дошкільниками необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього;

-        розвиває у дітей ефективні звички соціальної поведінки, доцільне поводження з природними ресурсами та збереження природи.

Освітній напрям «Гра дитини» формує:

«Ігрову компетентність як домінанту освітнього напряму «Гра дитини», яка передбачає:

-        формування унікальної якості людини – здатність до свободи вибору, автономність, сприяє розвитку соціальної єдності;

-        сприяння цілісності особистісного розвитку;

-        використання досвіду практичної діяльності, набуття взаємодії та творчості.

Освітній напрям «Дитина в соціумі» формує:

«Соціально-громадянську компетентність», яка передбачає:

-        здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини.

Освітній напрям «Мовлення дитини» формує:

«Мовленнєву компетентність», яка передбачає:

-       здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засоби. Мовленнєва компетентність об’єднує фонематичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва» формує:

«Мистецько-творчу компетентність», яка передбачає:

-        здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва.

 

Тривалість вивчення освітніх напрямів.

Кожен освітній напрям оновленого Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи - сформованістю певного виду компетентностей.

 

Взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення розкривається у програмі розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», яку використовує заклад дошкільної освіти в освітній роботі.

 

Форми організації освітнього процесу.

У навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей:

спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри,

самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.),

індивідуальна робота,

спостереження,

екскурсії,

свята та розваги,

гуртки тощо.

Форми організації можуть бути організовані фронтально, підгрупами, дистанційно, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми: тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.

Провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність. Гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

Вибір форм і методів навчання вихователь визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу;

моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу дошкільної освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

 

№з/п

Перелік категорій працівників навчального закладу

Необхідно

    (осіб)

Фактично

   (осіб)

Відсоток від необхідного

1.

                    2

         3

         4

              5

1.

Усього працівників

24

24

0%

2.

Усього педагогічних працівників

11

11

0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

11

11

0%

 

Працюють у навчальному закладі за сумісництвом

2

2

0%

3.

Усього медичних працівників

1

1

0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

1

1

0%

 

За освітнім рівнем:

повна вища освіта – 8 (72.7%),

середня спеціальна освіта – 3 (27.3 %),

без освіти – 0

 

За результатами атестації:

вищої категорії – 3 (27.2%)

спеціаліст першої категорії – 0 (0%),

спеціаліст другої категорії – 4 (36.4 %),

без категорії – 4 ( 36.4  %).

 

За педагогічним стажем:

До 3 років – 0 (0%),

3-10 р. – 2  ( 18,2  %),

10-20 р.  – 2 (18,2%),

Більше 20 р. – 7 ( 63.6%).

 

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

 

з/п

Найменування  навчальних програм та навчально-методичних посібників, які використовуються

Наявність

(так/ні)

Ким затверджено

(схвалено)

1.

Базовий компонент дошкільної освіти        (Державний стандарт дошкільної освіти).Бейєр О.В. ,Безсонова О.К.,Гавриш Н.В. та ін.

 

 

Так

Наказ МОН України

12.01.2021

№ 33

Програми (комплексні, парціальні)

Комплексні програми:

2.

Українське дошкілля.

Програма розвитку дитини дошкільного віку.

Білан О. І, Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 23.05.2017 № 1/11-4988

Лист МОН України від 13.06.2017 №1/9-322

3.

Впевнений старт.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Андрієтті О. О.,

Голубович О. П.,

Дяченко Т. В.,

Ільченко Т. С. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 01.08.2017

№1/11-7684)

4.

«Я у Світі»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку.

О.Л.Кононко

Богуш А. М.

Світич

   Так

Протокол засідання Колегії № 3/2-2 від 21.03.2018

5.

 Світ дитинства

Комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів,

Керівник А.М.Богуш

Мандрівець

 

Так

Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/11-8964

 6.

Оберіг

Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3 років.

Керівник А.М.Богуш

Мандрівець

Так

Лист МОН України від 24.06.2014 № 750

             Парціальні програми:

7.

Радість творчості.

Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку.

Борщ Р. М.,

Самойлик Д.В.

Мандрівець

так

Лист ІІТЗО

25.05.2012

№ Г-106

8.

Скарбниця моралі.

Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку.

Лохвицька Л. В.

Мандрівець

   Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1359

9.

Казкова фізкультура.

Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку.

Єфименко М. М.

Мандрівець

  Так

Лист ІІТЗО

09.07.2019

№ 22.1/12-Г-627

10.

Грайлик.

Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі.

Березина О. М.,

Гніровська О. З.,

Линник Т. А.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-501

11.

Мудрі шахи.

Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи.

Семизорова В. В., Духновська О. І.,

Пащенко Л. Ю.

Мандрівець

 

Так 

 

 

 

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-114

12.

Англійська мова для дітей дошкільного віку.

Програма та методичні рекомендації

Кулікова І. А.,

Шкваріна Т. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.06.2015

№ 14.1/12-Г-528

13.

"Про себе треба знати , про себе треба дбати». Програма з основ здоровя та безпеки життєдіяльності дітей дошкільників.

Лохвицька Л.В.

Мандрівець

Так

Лист IIТЗО

04.12.2018

№22.1/12-Г-1049

 

14.

Україна – моя Батьківщина.

Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

за наук. ред.

Рейпольської О, Д.,

авт: Каплуновська О.М., Кичата І. І., Палець Ю. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

25.03.2016.

№ 2.1/12-Г-85

15.

Вчимося жити разом.

Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років.

Піроженко Т.О., Хартман О.Ю.

Так

Лист ІМЗО

від 13.06.2016

№ 2.1/12-Г-363

Навчально-методичні, методичні посібники, методичні рекомендації, збірки, хрестоматії

Загальні питання організації освітнього процесу і життєдіяльності дітей

16.

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

Алєксєєнко К. В.,

Баранова Ю. Б., Омельяненко Н. В.,

Рябчун Л. Л. МЦФР Україна

Так

Лист МОН України

02.07.2013

№ 1/11-10786

17.

Педагогічна рада у дошкільному навчальному закладі: технологія розробки, підготовка і проведення.

Романюк

Так

Лист МОН України

21.11.2013

№ 1/11-17878

18.

Організація освітнього процесу в різновіковій групі дошкільного навчального закладу.

Т.В.Романюк, О.І.Бочелюк

Так

Лист МОН України № 1/11-2643 від 17.02.2014

19.

Система орієнтовного перспективно-календарного тематичного планування за

програмою «Українське дошкілля» (у 4-х частинах)

Наумчук Т. В.,

Салацька А. П.,

Кондратець І. В.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 1.4/18-Г-690

20.

Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини.

Карабаєва І. І.,

Савінова Н. В.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1358

21.

Організаційно-розпорядча документація дошкільного навчального закладу.

Панасюк Т. В., Омельяненко Н. В., Ільченко Л. І.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-404

22.

Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дітей третього року життя.

За ред. Поніманської Т. І.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-403

23.

Вихователю найменших (система роботи з дітьми третього року життя).

Олійник Л. М., Романюк І. А.

Основа

Так

Лист МОН України

30.04.2013

№ 1/11-7898

24.

Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку.

Богуш А. М.,

Маліновська Н. В.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

12.05.2014

№ 14.1/ 12-Г-682

25.

Фізичне виховання, основи здоров’я і безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку.

Богініч О. Л., Левінець Н. В., Лохвицька Л. В., Сварковська Л. А.

Ґенеза

Так

Лист ІІТЗО

07.12.2011

№ 1.4/18-Г-819

26.

Дошкільникам – освіта для сталого розвитку.

 Гавриш Н. В.,

 Пометун О. І.,

Саприкіна О. В.

Ліра

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 14.1/12-Г-692

27.

Формування здоров`язбережувальної

компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

Андрущенко Т. К.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-116

28.

Навчимо дітей плавати.

Купрієнко В. І.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-112

29.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №1.

Осінній цикл:

вересень-жовтень-листопад.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015

№ 2.1/12-Г-76

30.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №2.

Зимовий цикл:

грудень-січень-лютий.

 Весняний цикл:

березень-квітень-травень.

Літній цикл:

червень-липень-серпень.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015.

№ 2.1/12-Г-62

Дитина в соціумі

31.

Дитина в довкіллі.

Бєлєнька Г. В.

Сім кольорів

 

Лист МОН України

12.07.2013

№ 1/11-11414

Дитина у світі культури

32.

Рухливі ігри та ігрові вправи з елементами спортивних ігор для дітей старшого дошкільного віку.

Бабачук Ю. М.,

Богініч О. Л.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

20.02.2014

№ 14.1/12-Г-150

33.

Універсальні дидактичні ігри для дітей від 2 до 6-7 років.

Наумчук Т. В.,

Шиманська Г. С.

Грамота

Так

Лист ІІТЗО

05.05.2015

№ 14.1/12-Г-255

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Мовлення дитини

 

34.

Мовленнєвий компонент дошкільної освіти.

Богуш А. М.

Ранок

Так

Лист ІІТЗО

13.06.2016

№ 2.1/12-Г-364

35.

Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: методичний посібник, предметні картинки.

Богуш А. М.,

Гавриш Н. В.

Ґенеза

Так

Лист МОН України

29.08.2013

 № 1/11-13405

36.

Готуємо руку дитини до письма.

Богуш А. М.

Мандрівець

Так

Лист МОН

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-502

Навчальні посібники, альбоми, робочі зошити  для дітей

Особистість дитини

37.

Дошколярик

Комплект навчальної літератури. Частина ІV «Я сам»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

Резніченко І. Ю.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

05.03.2014

№ 14.1/12-Г-321

Дитина у природному довкіллі

38.

Дошколярик.

 Комплект навчальної літератури.

Частина І «Природа»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

 Носачова Т. П.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

08.09.2011

№ 14.1/12-Г-728

Дитина у світі культури

39.

Петриківський первоцвіт.

Комплект навчальної літератури:

- методичний посібник;

- альбом майбутнього художника.

3-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 4-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 5-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 6-й рік життя.

Купрієнко В. І.,

Міхіна Н. О.,

Корінько І. Б. та ін.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

12.07.2013

№ 1/11-11412

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

№ п/п

 

Найменування приміщень навчально-виховного призначення і майданчиків

Кількість приміщень,майданчиків(одиниць)

Площа з розрахунку на одну дитину(кв.метрів)

 

  Власні, в оперативному управлінні, наймі/ оренді приміщення, майданчики

 

 

Ясельного віку

 

 

Дошкільного віку

1

Груповий майданчик

4

8

13,36

В оперативному управлінні  

2.

Спортивний майданчик

1

12

12

В оперативному управлінні         

3.

Ігрові кімнати

4

2,3

2,3

В оперативному управлінні  

4.

Спальні кімнати

4

2,4

2,5

В оперативному управлінні  

5.

Ділянка для овочів

1

0,5

0,75

В оперативному управлінні  

6.

Роздягальня

4

1,2

0,9

  В оперативному управлінні               

 

 Всі навчальні кімнати оснащені меблями та обладнанням відповідно до державних вимог.

 

Якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу.

 Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять.

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Організовуючи навчальну діяльність важливо систематично використовувати завдання із Теорії розв’язання винахідницьких завдань, експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи, прийоми та педтехнології, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Поєднувати необхідно вербальні, наочні і практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 – 3 годин; молодший дошкільний вік – до 3 - 4 годин; середній та старший дошкільний вік – до 4 – 5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття слід проводити інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювати поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Здійснюється навчально-мовленнєва діяльність у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо. Особливої уваги потребує організація комунікативної діяльності: спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі. У навчанні дошкільників елементів писемного мовлення (письма і читання) акцентується увага на  розвиток дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу.

Виховання математичної компетентності спрямовується на  виявлення інтересу до математичних понять усвідомлювати та запамятовувати їх, розуміти відношення між числом і цифрою, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); знати структуру арифметичної задачі; вміти розвязувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10.Знати та розрізняти геометричні фігури та визначати просторові та часові відношення.

Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників відбувається на основі широкої інтеграції і пронизує весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовуються твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення дитини в певну історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня).

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці.

Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснюється у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно- ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи дітей з природою, враховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Вихователі повинні розширювати і поглиблювати знання дітей про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості.

Потребами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою проводяться батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, "круглі столи", тренінги, всеобучі, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаються батьки до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін. При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами вихованців враховується життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід, матеріальні статки сімей, кількість дітей в сім’ях та їхня стать, віковий склад і повнота родин, домінуюча роль матері чи батька та інші фактори. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту навчально-виховного процесу покладається на керівника і кожного члена трудового колективу дошкільного навчального закладу в межах їхніх посадових обов'язків.

 

Моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - НУШ - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Факторами оцінювання є зміст освітніх напрямів Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетентностей випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи:

• фізичний розвиток і здоров'я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетентностей, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів. При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.

При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетентності дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання. Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Подібне оцінювання може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетентностям, які у дітей недостатньо сформовані.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе за наявності комп'ютера та за бажанням педагогічного колективу закладу.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор  Царичанського  ЗДО

 «Вишенька» Царичанської селищної ради

_______Яна ЧЕРЕДНИЧЕНКО

 

 

                           РОБОЧИЙ

                НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                

            Царичанського закладу дошкільної  освіти

             «Вишенька» Царичанської селищної ради

                    на 2023-2024 навчальний рік

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

СХВАЛЕНО:

Педагогічною радою

Протокол №1 від 30.08.2023р.,

наказом №14 к

від 14.08.2023 р.

Директор  Царичанського  ЗДО «Вишенька»

_________Я.В. Чередниченко

 

Пояснювальна записка

 

Робочий навчальний план  Царичанського закладу дошкільної освіти  «Вишенька» Царичанської селищної ради на 2023-2024 навчальний рік складено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 №33, Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693.

У 2023-2024 навчальному році у закладі працюватимуть:

1 група раннього  віку;

1 група молодшо-середнього дошкільного  віку;

1 група старшого дошкільного віку.

Для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти в групах раннього віку використовується Програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг»; молодшого, середнього та старшого дошкільного віку використовується Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем.

 

Робочий навчальний план

Царичанського закладу дошкільної освіти «Вишенька»

на 2023 - 2024 навчальний рік

Види діяльності за освітніми лініями

 

перша

 молодша

 (від 2 до

3 років)

молодшо-середня

група

(від 3 до 5 років)

 

старша група

(від 5 до 6 років)

 

 

 

 

Ознайомлення із соціумом

1

2

3

 

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

2

 

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

5

5

 

Сенсорний розвиток

2

-

-

 

Логіко-математичний розвиток

-

1

2

 

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2

3

3

 

Здоров’я та фізичний розвиток

2

3

3

 

Загальна кількість занять на тиждень

10

12

15

 

Додаткові освітні послуги на вибір батьків (у томучислі діяльність за освітніми лініями варіа-тивної складової Базового компоненту, гуртки, платні послуги)

-

-

-

 

Максимальна кількість занять на тиждень

10

12

15

 

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень дитину (в астрономічних годинах)

1,4

5,3

8,3

 

 

Директор                                                                                Яна ЧЕРЕДНИЧЕНКО

 








 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор Царичанського  ЗДО      «Вишенька»

_________Яна ЧЕРЕДНИЧЕНКО

 

 

  

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ЦАРИЧАНСЬКОГО

ДОШКІЛЬНОГО

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ №5

«ВИШЕНЬКА»

ЦАРИЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НА 2021-2022 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 


Схвалено педагогічною радою закладу

 (протокол №1 від 30.08.2021)

 

                                             смт Царичанка

                                                   2021

 

Освітня програма

Комунального закладу Царичанського дошкільного навчального закладу №5  «Вишенька» Царичанської селищної ради на 2021-2022 н.р.

 

Загальні положення.

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту», оновленого Базового компонента дошкільної освіти (Державного стандарту дошкільної освіти).

Освітня програма закладу дошкільної освіти визначає:

загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).

 Зміст освітньої програми передбачає:

формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

виховання елементарним математичним уявленням, розвиток комунікативної компетенції,  елементів  природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

Загальний обсяг навантаження навчання здобувачів освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців закладу дошкільної освіти становить:

для дітей раннього віку – 10 групових (підгрупових) занять на тиждень,

для дітей молодшого віку – 11 групових занять на тиждень,

для дітей середнього віку – 12 групових занять на тиждень,

для дітей старшого віку – 15 групових занять на тиждень.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Робочому навчальному плані закладу дошкільної освіти на 2021-2022 навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня дошкільної освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми лініями за віковими групами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження вихованців, затверджене наказом МОН України від 20.04.2015 №446. Робочий навчальний план закладу дошкільної освіти передбачає реалізацію освітніх напрямів оновленого Базового компоненту дошкільної освіти, охоплює інваріантну та варіативну складову.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. 

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем за програмою «Українське дошкілля».

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у оновленому Базовому компоненті дошкільної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вихователь у рамках кожного освітнього напряму. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей вихованців.

 

№ з/п

Ключові компетентності

в різних видах дитячої діяльності

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

1

 

ОСОБИСТІСТЬ ДИТИНИ

 

Фізична, здоров’язбережувальна компетентність

 

 

 

 

 

 

Особистісна   компетентність дитини

 

 

 

Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності.

 

Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього.

 

 

 

 

2

 

ДИТИНА В СОЦІУМІ

 

 Соціальна,

 громадянська

 компетентність

 

 

 

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях. Здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини.

3

 

ДИТИНА У ПРИРОДНОМУ ДОВКІЛЛІ

 

 Природничо-

 екологічна

 компетентність

 

 

 

 

 

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля.

4

ДИТИНА В СЕНСОРНО-ПІЗНАВАЛЬНОМУ ПРОСТОРІ

 

Предметно­-практична,  технологічна, логіко-математична, дослідницька

компетентність

 

 

 

 

 

 

Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів.

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно- символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення.

5

ДИТИНА У СВІТІ МИСТЕЦТВА

 

 

Мистецько-творча, образотворча, музична, театралізована компетентність

Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки — образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури.

6

ГРА ДИТИНИ

 

Ігрова

компетентність

 

 

 

 

Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри.

7

МОВЛЕННЯ ДИТИНИ

 

Комунікативна,

мовленнєва, літературно-художня

компетентність

 

 

 

 

 

 

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетентності.

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.

Комунікативна компетентність передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції.



Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом оновленого Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні напрями, що забезпечують засвоєння дитиною способів розвитку, набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантний складник Державного стандарту дошкільної освіти систематизовано за освітніми напрямами:

«Особистість дитини»,

«Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі»,

«Дитина в природному довкіллі»,

«Гра дитини»,

«Дитина в соціумі»,

«Мовлення дитини»,

«Дитина у світі мистецтва».

Виключення з інваріантного складника будь-якого освітнього напряму порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

 

Зміст освітніх напрямів.

Освітній напрям «Особистість дитини» формує:

«Рухову та здоров’язбережувальну компетентність», яка передбачає:

-        забезпечення сприятливих умов для гармонійного фізичного розвитку дитини, рівень якого визначають одним із важливих показників стану здоров’я особистості;

«Особистісну компетентність дитини», яка передбачає:

-        змістовне збагачення культурним досвідом практичної діяльності та взаємодії дитини з іншими людьми.

Освітн ій напрям «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» формує:

«Сенсорно-пізнавальну, логіко-математичну, дослідницьку компетентності», які передбачають:

-        здатність дитини використовувати власну сенсорну систему в процесі логіко-математичної і дослідницької діяльності;

-        формування позитивного емоційно-ціннісного ставлення дитини до пізнавальної діяльності;

«Пізнавальну діяльність дитини в середовищі», яка передбачає:

-        поєднання різних видів дитячої активності з пріоритетом математичних завдань, пошуково-творчої роботи дітей, їхньої самоосвіти та духовного саморозвитку;

«Різні форми активності дітей у підготовленому середовищі», які передбачають:

-        акцентування уваги на ігровому підході, який забезпечує ефективну організацію взаємодії дітей і педагога;

-        забезпечення перетворення сенсорних, логіко-математичних, дослідницьких уявлень та елементарних достовірних знань на стійкі переконання та практичні дії;

«Предметно-практичну та технологічну компетентність», яка передбачає:

-        створення умов для прояву самостійності та прикладного застосування власних зусиль самими дошкільниками.

Освітній напрям «Дитина у природному довкіллі» формує:

«Природничо-екологічну компетентність», яка передбачає:

-        здатність дитини до природодоцільної поведінки в різних життєвих ситуаціях;

-        формування у дошкільників знань законів природи й природодоцільної поведінки;

-        формування початкового уявлення про сталі дії та поведінку, усвідомленні дошкільниками необхідності збереження ресурсів планети й особистої причетності до цього;

-        розвиває у дітей ефективні звички соціальної поведінки, доцільне поводження з природними ресурсами та збереження природи.

Освітній напрям «Гра дитини» формує:

«Ігрову компетентність як домінанту освітнього напряму «Гра дитини», яка передбачає:

-        формування унікальної якості людини – здатність до свободи вибору, автономність, сприяє розвитку соціальної єдності;

-        сприяння цілісності особистісного розвитку;

-        використання досвіду практичної діяльності, набуття взаємодії та творчості.

Освітній напрям «Дитина в соціумі» формує:

«Соціально-громадянську компетентність», яка передбачає:

-        здатність до прояву особистісних якостей, соціальних почуттів, любові до Батьківщини.

Освітній напрям «Мовлення дитини» формує:

«Мовленнєву компетентність», яка передбачає:

-       здатність дитини продукувати свої звернення, думки, враження тощо в будь-яких формах мовленнєвого висловлювання за допомогою вербальних і невербальних засоби. Мовленнєва компетентність об’єднує фонематичний, лексичний, граматичний, діалогічний, монологічний складники та засвідчує їх взаємозалежність і взаємозумовленість.

Освітній напрям «Дитина у світі мистецтва» формує:

«Мистецько-творчу компетентність», яка передбачає:

-        здатність дитини практично реалізовувати свій художньо-естетичний потенціал для отримання бажаного результату творчої діяльності на основі розвинених емоцій та почуттів до видів мистецтва.

 

Тривалість вивчення освітніх напрямів.

Кожен освітній напрям оновленого Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи - сформованістю певного виду компетентностей.

 

Взаємозв’язок освітніх напрямів, логічна послідовність їх вивчення розкривається у програмі розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», яку використовує заклад дошкільної освіти в освітній роботі.

 

Форми організації освітнього процесу.

У навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей:

спеціально організована навчальна діяльність (заняття), ігри,

самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.),

індивідуальна робота,

спостереження,

екскурсії,

свята та розваги,

гуртки тощо.

Форми організації можуть бути організовані фронтально, підгрупами, дистанційно, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми: тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.

Провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність. Гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

Вибір форм і методів навчання вихователь визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу;

моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу дошкільної освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

 

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

 

№з/п

Перелік категорій працівників навчального закладу

Необхідно

    (осіб)

Фактично

   (осіб)

Відсоток від необхідного

1.

                    2

         3

         4

              5

1.

Усього працівників

27

27

0%

2.

Усього педагогічних працівників

13

13

0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

13

12

8%

 

Працюють у навчальному закладі за сумісництвом

-

-

-

3.

Усього медичних працівників

1

1

0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

1

1

0%

 

За освітнім рівнем:

повна вища освіта – 8 (61%),

середня спеціальна освіта – 4 (31%),

без освіти – 1 (8%)

 

За результатами атестації:

вищої категорії – 3 (23%)

спеціаліст першої категорії – 0 (0%),

спеціаліст другої категорії – 2 (15%),

без категорії – 8 (62%).

 

За педагогічним стажем:

До 3 років – 0 (0%),

3-10 р. – 5  (38%),

10-20 р.  - 0 (0%),

Більше 20 р. – 8 (62%).

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

 

з/п

Найменування  навчальних програм та навчально-методичних посібників, які використовуються

Наявність

(так/ні)

Ким затверджено

(схвалено)

1.

Базовий компонент дошкільної освіти        (Державний стандарт дошкільної освіти).Бейєр О.В. ,Безсонова О.К.,Гавриш Н.В. та ін.

 

 

Так

Наказ МОН України

12.01.2021

№ 33

Програми (комплексні, парціальні)

Комплексні програми:

2.

Українське дошкілля.

Програма розвитку дитини дошкільного віку.

Білан О. І, Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 23.05.2017 № 1/11-4988

Лист МОН України від 13.06.2017 №1/9-322

3.

Впевнений старт.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Андрієтті О. О.,

Голубович О. П.,

Дяченко Т. В.,

Ільченко Т. С. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 01.08.2017

№1/11-7684)

4.

«Я у Світі»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку.

О.Л.Кононко

Богуш А. М.

Світич

   Так

Протокол засідання Колегії № 3/2-2 від 21.03.2018

5.

 Світ дитинства

Комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів,

Керівник А.М.Богуш

Мандрівець

 

Так

Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/11-8964

 6.

Оберіг

Програма розвитку дітей від пренатального періоду до 3 років.

Керівник А.М.Богуш

Мандрівець

Так

Лист МОН України від 24.06.2014 № 750

             Парціальні програми:

7.

Радість творчості.

Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку.

Борщ Р. М.,

Самойлик Д.В.

Мандрівець

так

Лист ІІТЗО

25.05.2012

№ Г-106

8.

Скарбниця моралі.

Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку.

Лохвицька Л. В.

Мандрівець

   Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1359

9.

Казкова фізкультура.

Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку.

Єфименко М. М.

Мандрівець

  Так

Лист ІІТЗО

09.07.2019

№ 22.1/12-Г-627

10.

Грайлик.

Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі.

Березина О. М.,

Гніровська О. З.,

Линник Т. А.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-501

11.

Мудрі шахи.

Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи.

Семизорова В. В., Духновська О. І.,

Пащенко Л. Ю.

Мандрівець

 

Так 

 

 

 

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-114

12.

Англійська мова для дітей дошкільного віку.

Програма та методичні рекомендації

Кулікова І. А.,

Шкваріна Т. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.06.2015

№ 14.1/12-Г-528

13.

"Про себе треба знати , про себе треба дбати». Програма з основ здоровя та безпеки життєдіяльності дітей дошкільників.

Лохвицька Л.В.

Мандрівець

Так

Лист IIТЗО

04.12.2018

№22.1/12-Г-1049

 

14.

Україна – моя Батьківщина.

Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

за наук. ред.

Рейпольської О, Д.,

авт: Каплуновська О.М., Кичата І. І., Палець Ю. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

25.03.2016.

№ 2.1/12-Г-85

15.

Вчимося жити разом.

Парціальна програма з розвитку соціальних навичок ефективної взаємодії дітей від 4 до 6-7 років.

Піроженко Т.О., Хартман О.Ю.

Так

Лист ІМЗО

від 13.06.2016

№ 2.1/12-Г-363

Навчально-методичні, методичні посібники, методичні рекомендації, збірки, хрестоматії

Загальні питання організації освітнього процесу і життєдіяльності дітей

16.

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

Алєксєєнко К. В.,

Баранова Ю. Б., Омельяненко Н. В.,

Рябчун Л. Л. МЦФР Україна

Так

Лист МОН України

02.07.2013

№ 1/11-10786

17.

Педагогічна рада у дошкільному навчальному закладі: технологія розробки, підготовка і проведення.

Романюк

Так

Лист МОН України

21.11.2013

№ 1/11-17878

18.

Організація освітнього процесу в різновіковій групі дошкільного навчального закладу.

Т.В.Романюк, О.І.Бочелюк

Так

Лист МОН України № 1/11-2643 від 17.02.2014

19.

Система орієнтовного перспективно-календарного тематичного планування за

програмою «Українське дошкілля» (у 4-х частинах)

Наумчук Т. В.,

Салацька А. П.,

Кондратець І. В.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 1.4/18-Г-690

20.

Моніторинг якості дошкільної освіти: кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини.

Карабаєва І. І.,

Савінова Н. В.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1358

21.

Організаційно-розпорядча документація дошкільного навчального закладу.

Панасюк Т. В., Омельяненко Н. В., Ільченко Л. І.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-404

22.

Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дітей третього року життя.

За ред. Поніманської Т. І.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-403

23.

Вихователю найменших (система роботи з дітьми третього року життя).

Олійник Л. М., Романюк І. А.

Основа

Так

Лист МОН України

30.04.2013

№ 1/11-7898

24.

Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку.

Богуш А. М.,

Маліновська Н. В.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

12.05.2014

№ 14.1/ 12-Г-682

25.

Фізичне виховання, основи здоров’я і безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку.

Богініч О. Л., Левінець Н. В., Лохвицька Л. В., Сварковська Л. А.

Ґенеза

Так

Лист ІІТЗО

07.12.2011

№ 1.4/18-Г-819

26.

Дошкільникам – освіта для сталого розвитку.

 Гавриш Н. В.,

 Пометун О. І.,

Саприкіна О. В.

Ліра

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 14.1/12-Г-692

27.

Формування здоров`язбережувальної

компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

Андрущенко Т. К.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-116

28.

Навчимо дітей плавати.

Купрієнко В. І.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-112

29.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №1.

Осінній цикл:

вересень-жовтень-листопад.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015

№ 2.1/12-Г-76

30.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №2.

Зимовий цикл:

грудень-січень-лютий.

 Весняний цикл:

березень-квітень-травень.

Літній цикл:

червень-липень-серпень.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015.

№ 2.1/12-Г-62

Дитина в соціумі

31.

Дитина в довкіллі.

Бєлєнька Г. В.

Сім кольорів

 

Лист МОН України

12.07.2013

№ 1/11-11414

Дитина у світі культури

32.

Рухливі ігри та ігрові вправи з елементами спортивних ігор для дітей старшого дошкільного віку.

Бабачук Ю. М.,

Богініч О. Л.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

20.02.2014

№ 14.1/12-Г-150

33.

Універсальні дидактичні ігри для дітей від 2 до 6-7 років.

Наумчук Т. В.,

Шиманська Г. С.

Грамота

Так

Лист ІІТЗО

05.05.2015

№ 14.1/12-Г-255

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Мовлення дитини

 

34.

Мовленнєвий компонент дошкільної освіти.

Богуш А. М.

Ранок

Так

Лист ІІТЗО

13.06.2016

№ 2.1/12-Г-364

35.

Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: методичний посібник, предметні картинки.

Богуш А. М.,

Гавриш Н. В.

Ґенеза

Так

Лист МОН України

29.08.2013

 № 1/11-13405

36.

Готуємо руку дитини до письма.

Богуш А. М.

Мандрівець

Так

Лист МОН

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-502

Навчальні посібники, альбоми, робочі зошити  для дітей

Особистість дитини

37.

Дошколярик

Комплект навчальної літератури. Частина ІV «Я сам»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

Резніченко І. Ю.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

05.03.2014

№ 14.1/12-Г-321

Дитина у природному довкіллі

38.

Дошколярик.

 Комплект навчальної літератури.

Частина І «Природа»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

 Носачова Т. П.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

08.09.2011

№ 14.1/12-Г-728

Дитина у світі культури

39.

Петриківський первоцвіт.

Комплект навчальної літератури:

- методичний посібник;

- альбом майбутнього художника.

3-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 4-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 5-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 6-й рік життя.

Купрієнко В. І.,

Міхіна Н. О.,

Корінько І. Б. та ін.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

12.07.2013

№ 1/11-11412

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

№ п/п

 

Найменування приміщень навчально-виховного призначення і майданчиків

Кількість приміщень,майданчиків(одиниць)

Площа з розрахунку на одну дитину(кв.метрів)

 

  Власні, в оперативному управлінні, наймі/ оренді приміщення, майданчики

 

 

Ясельного віку

 

 

Дошкільного віку

1

Груповий майданчик

4

8

13,36

В оперативному управлінні  

2.

Спортивний майданчик

1

12

12

В оперативному управлінні          

3.

Ігрові кімнати

4

2,3

2,3

В оперативному управлінні  

4.

Спальні кімнати

4

2,4

2,5

В оперативному управлінні  

5.

Ділянка для овочів

1

0,5

0,75

В оперативному управлінні  

6.

Роздягальня

4

1,2

0,9

  В оперативному управлінні               

 

 Всі навчальні кімнати оснащені меблями та обладнанням відповідно до державних вимог.

 

Якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу.

 Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять.

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Організовуючи навчальну діяльність важливо систематично використовувати завдання із Теорії розв’язання винахідницьких завдань, експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи, прийоми та педтехнології, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Поєднувати необхідно вербальні, наочні і практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 – 3 годин; молодший дошкільний вік – до 3 - 4 годин; середній та старший дошкільний вік – до 4 – 5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття слід проводити інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювати поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Здійснюється навчально-мовленнєва діяльність у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо. Особливої уваги потребує організація комунікативної діяльності: спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі. У навчанні дошкільників елементів писемного мовлення (письма і читання) акцентується увага на  розвиток дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу.

Виховання математичної компетентності спрямовується на  виявлення інтересу до математичних понять усвідомлювати та запамятовувати їх, розуміти відношення між числом і цифрою, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); знати структуру арифметичної задачі; вміти розвязувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10.Знати та розрізняти геометричні фігури та визначати просторові та часові відношення.

Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників відбувається на основі широкої інтеграції і пронизує весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовуються твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення дитини в певну історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня).

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці.

Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснюється у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно- ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи дітей з природою, враховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Вихователі повинні розширювати і поглиблювати знання дітей про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості.

Потребами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою проводяться батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, "круглі столи", тренінги, всеобучі, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаються батьки до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін. При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами вихованців враховується життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід, матеріальні статки сімей, кількість дітей в сім’ях та їхня стать, віковий склад і повнота родин, домінуюча роль матері чи батька та інші фактори. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту навчально-виховного процесу покладається на керівника і кожного члена трудового колективу дошкільного навчального закладу в межах їхніх посадових обов'язків.

 

Моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - НУШ - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Факторами оцінювання є зміст освітніх напрямів Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетентностей випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи:

• фізичний розвиток і здоров'я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетентностей, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів. При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.

При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетентності дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання. Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Подібне оцінювання може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетентностям, які у дітей недостатньо сформовані.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе за наявності комп'ютера та за бажанням педагогічного колективу закладу.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.


 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Директор КЗ Царичанського 

ДНЗ №5 «Вишенька»

_______________Я.В.Чередниченко


                           РОБОЧИЙ

                НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                 Комунального закладу

      Царичанського дошкільного навчального

                     закладу  №5 «Вишенька»

             на 2021-2022 навчальний рік


СХВАЛЕНО:

Педагогічною радою

Протокол №1 від 30.08.2021 р.,

наказом №39 к/тр

від 30.08.2021 р.

Директор  КЗ Царичанського ДНЗ №5 «Вишенька»

_________Я.В. Чередниченко

 

Пояснювальна записка

 

Робочий навчальний план КЗ Царичанського дошкільного навчального  закладу №5 «Вишенька» на 2021-2022 навчальний рік складено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.01.2021 №33, Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693.

У 2021-2022 навчальному році у закладі працюватимуть:

1 група раннього  віку;

1 група молодшого дошкільного  віку;

1 група середнього дошкіль ного віку;

1 група старшого дошкільного віку.

Для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти в групах раннього віку використовується Програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг»; молодшого, середнього та старшого дошкільного віку використовується Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем.

Робочий навчальний план

Комунального закладу

Царичанського дошкільного навчального закладу №5 «Вишенька»

на 2021 - 2022 навчальний рік

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

перша

 молодша

 (від 2 до

3 років)

друга

молодша

(від 3 до 4 років

 

середня

група

(від 4 до 5 років)

 

старша група

(від 5 до 6 років)

 

 

 

 

Ознайомлення із соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2

3

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток

2

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків (у томучислі діяльність за освітніми лініями варіа-тивної складової Базового компоненту, гуртки, платні послуги)

-

-

-

-

Максимальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень дитину (в астрономічних годинах)

1,4

3,5

5,3

8,3

 

Директор  КЗ Царичанського ДНЗ №5 «Вишенька»                           Я.В.Чередниченко

 







 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідувач КЗ Царичанський ДНЗ №5 «Вишенька»

___________ Я.В.Чередніченко

 

ОСВІТНЯ ПРОГРАМА

КОМУНАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

ЦАРИЧАНСЬКОГО ДОШКІЛЬНОГО

НАВЧАЛЬНОГО ЗАКЛАДУ

№5 «ВИШЕНЬКА»

ЦАРИЧАНСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ

НА 2020-2021 НАВЧАЛЬНИЙ РІК

 

 

                                                        Схвалено педагогічною радою закладу

                                                                    (протокол №1 від 31.08.2020)

 

                                                         с. Царичанка

                                                                2020

 

 

Освітня програма

Комунального закладу Царичанського дошкільного навчального закладу  №5 «Вишенька» Царичанської селищної ради на 2020-2021 н.р.

 

Загальні положення.

Освітня програма розроблена на виконання Закону України «Про дошкільну освіту»,  Базового компоненту дошкільної освіти.

Освітня програма закладу дошкільної освіти визначає:

загальний обсяг навантаження та очікувані результати навчання здобувачів освіти;

перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх галузей та/або предметів, дисциплін тощо, логічну послідовність їх вивчення;

форми організації освітнього процесу;

опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти;

інші освітні компоненти (за рішенням закладу дошкільної освіти).

 Зміст освітньої програми передбачає:

формування основ соціальної адаптації та життєвої компетентності дитини;

виховання елементів природодоцільного світогляду, розвиток позитивного емоційно-ціннісного ставлення до довкілля;

утвердження емоційно-ціннісного ставлення до практичної та духовної діяльності людини;

розвиток потреби в реалізації власних творчих здібностей.

 

Загальний обсяг навантаження навчання здобувачів освіти.

Загальний обсяг навчального навантаження для вихованців закладу дошкільної освіти становить:

для дітей раннього віку – 10 групових (підгрупових) занять на тиждень,

для дітей молодшого віку11 групових занять на тиждень,

для дітей середнього віку12 групових занять на тиждень,

для дітей старшого віку15 групових занять на тиждень.

Детальний розподіл навчального навантаження на тиждень окреслено у Робочому навчальному плані закладу дошкільної освіти на 2020-2021 навчальний рік. Навчальний план дає цілісне уявлення про зміст і структуру рівня дошкільної освіти, встановлює погодинне співвідношення між освітніми лініями за віковими групами, визначає гранично допустиме тижневе навантаження вихованців, затверджене наказом МОН України від 20.04.2015 №446. Робочий навчальний план закладу дошкільної освіти передбачає реалізацію освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, охоплює інваріантну та варіативну складову.

Максимально допустима кількість занять у першій половині дня в молодшій та середній групах не перевищує двох, у старшій - трьох організованих навчальних занять. У різновікових групах тривалість навчальних занять необхідно диференціювати, орієнтуючись на вік кожної дитини. 

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем за програмою «Українське дошкілля».

 

Очікувані результати навчання здобувачів освіти.

Відповідно до мети та загальних цілей, окреслених у Базовому компоненті дошкільної освіти, визначено завдання, які має реалізувати вихователь у рамках кожної освітньої лінії. Результати навчання повинні робити внесок у формування ключових компетентностей вихованців.

№ з/п

Ключові компетенції

Очікувані результати навчання здобувачів освіти

1

Здоровязбережувальна компетенція

Обізнаність із будовою свого тіла, гігієнічними навичками за його доглядом; належністю до певної статі; продуктами харчування; основними показниками власного здоров’я, цінністю здоров’я для людини. Уміння виконувати основні рухи та гімнастичні вправи; застосовувати здобуті знання, вміння і навички щодо збереження здоров’я, не зашкоджуючи як власному, так і здоров’ю інших людей. Дотримання правил безпеки життєдіяльності

2

Особистісно-оцінна компетенція

Обізнаність дитини з образом самої себе, своїм «Я», її місцем у системі людської життєдіяльності (у сім’ї, групі однолітків, соціально-комунікативному просторі, в різних видах діяльності). Здатність до самооцінки, довільної регуляції власної поведінки в різних життєвих ситуаціях, позитивного ставлення до власного внутрішнього світу (мотиви, ціннісні орієнтації, бажання і мрії, почуття тощо), оптимістичного світовідчуття щодо свого сьогодення і майбутнього

3

Родинно-

побутова

компетенція

Обізнаність із нормами та правилами сімейного (родинного) співжиття; здатність їх дотримуватися; уміння підтримувати доброзичливі, дружні, довірливі стосунки в родинному колі, виявляти турботу і любов до рідних та близьких членів родини

4

Соціально-

комунікативна

компетенція

Обізнаність із різними соціальними ролями людей (знайомі, незнайомі, свої, чужі, діти, дорослі, жінки, чоловіки, дівчатка, хлопчики, молоді, літні тощо); з елементарними соціальними та морально-етичними нормами міжособистісних взаємин; уміння дотримуватись їх під час спілкування. Здатність взаємодіяти з людьми, які її оточують: узгоджувати свої дії, поведінку з іншими; усвідомлювати своє місце в соціальному середовищі; позитивно сприймати себе. Вміння співпереживати, співчувати, допомагати іншим, обирати відповідні способи спілкування в різних життєвих ситуаціях

 

5

Природничо-

екологічна

компетенція

Обізнана з природним середовищем планети Земля та Всесвітом як цілісним організмом, у якому взаємодіють повітря, вода, грунт, рослини, тварини, люди, Сонце, Місяць тощо; усвідомлює їх значення для діяльності людини, для себе. Сприймає природу як цінність, виокремлює позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи, довільно регулює власну поведінку в природі.

Усвідомлює себе частиною великого світу природи; знає про залежність власного здоров’я, настрою, активності від стану природи, її розмаїття і краси; виявляє інтерес, бажання та посильні уміння щодо природоохоронних дій. Знає про необхідність дотримання людиною правил доцільного природокористування, чистоти природного довкілля, заощадливого використання природних багатств, використання води, електричної та теплової енергії в побуті; прикладає домірні зусилля зі збереження, догляду та захисту природного довкілля

6

Предметно­

практична

компетенція

Обізнана із предметним світом, його особливостями в межах житла (предмети побуту, вжитку) і поза ним (транспорт, споруди закладів соціального і громадського призначення тощо), виготовленням предметів довкілля. Орієнтується у предметному середовищі за місцем проживання, дотримується елементарних правил поведінки на вулицях і дорогах. Користується побутовими предметами за призначенням. Обізнана з працею дорослих, виявляє інтерес і повагу до професій, бере участь у спільній праці з дорослими, дітьми; творчо виявляє себе у самостійній предметно-практичній діяльності. Застосовує елементарні економічні поняття; ощадливо ставиться до речей, грошових коштів

7

Художньо-

продуктивна

компетенція

Сприймає мистецький твір з позиції краси, вирізняє його як естетичний. Виявляє себе емоційно сприйнятливим та естетично чуйним цінителем, слухачем, глядачем, виконавцем; емоційно-ціннісно ставиться до проявів естетичного в житті. Реалізує здатність насолоджуватись мистецтвом, пізнавати образну специфічність мистецтва і дотичну інформацію. Переймає духовний потенціал мистецького твору у власний досвід, виховує в собі риси улюблених персонажів. Володіє комунікативними навичками спілкування з приводу змісту і краси твору, його засобів. Із задоволенням наслідує мистецькі зразки — образотворчі, музичні, танцювальні, театральні, літературні. Охоче інтегрує в творчих завданнях власні інтереси, уподобання, цінності, набутий мистецький досвід діяльності сприйняття і відтворення прекрасного (уміння, навички). Випромінює благополуччя під час мистецької творчої діяльності; має навички рефлексії стосовно власного мистецького досвіду; виявляє художню активність як складову особистісної культури

8

Ігрова

компетенція

Обізнаність із різними видами іграшок; здатність їх використовувати в самостійних іграх; організовувати різні види ігор (рухливі, народні, ігри з правилами, сюжетно-рольові тощо) відповідно до їх структури (уявлювана ігрова ситуація, ігрова роль, ігрові правила); реалізовувати власні ігрові задуми; дотримуватись ігрового партнерства та рольових способів поведінки, норм та етикету спілкування у процесі гри

9

Сенсорно-

пізнавальна

компетенція

Виявляє пізнавальну активність, спостережливість, винахідливість у довкіллі; вирізняється позитивною пізнавальною мотивацією; моделює, експериментує у довкіллі за допомогою вихователя і самостійно, використовуючи умовно- символічні зображення, схеми. Орієнтується в сенсорних еталонах (колір, форма, величина), їх видах, ознаках, властивостях; у часі і просторі; оволодіває прийомами узагальнення, класифікації, порівняння і зіставлення

9

Математична

компетенція

Виявляє інтерес до математичних понять, усвідомлює і запам’ятовує їх; розуміє відношення між числами і цифрами, склад числа з одиниць і двох менших (у межах 10); обізнана зі структурою арифметичної задачі; вміє розв’язувати задачі та приклади на додавання і віднімання в межах 10

10

Мовленнєва

компетенція

Інтегроване вміння адекватно й доречно спілкуватись рідною мовою в різних життєвих ситуаціях (висловлювати свої думки, наміри, бажання, прохання), розповідати, пояснювати, розмірковувати, оцінювати, використовувати як мовні, так і позамовні (міміка, жести, рухи) та інтонаційні засоби виразності, форми ввічливості (мовленнєвий етикет); спостерігати за своїм мовленням та мовленням інших, виправляти помилки, дотримуючись загальної культури мовлення, прагне творчо самореалізуватися.

Мовленнєва компетенція передбачає сформованість фонетичної, лексичної, граматичної, діалогічної та монологічної компетенцій

11

Комунікативна

компетенція

Комплексне застосування мовних і немовних засобів з метою комунікації, спілкування в конкретних соціально-побутових ситуаціях, уміння орієнтуватися в ситуації спілкування, ініціативність спілкування, стриманість у спілкуванні; культура мовленнєвої комунікації.

Комунікативна компетенція передбачає сформованість усіх видів мовленнєвої компетенції



Перелік, зміст, тривалість і взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення.

Інваріантна складова змісту дошкільної освіти формується на державному рівні і є обов’язковою для навчальних закладів різних типів і форм власності, що забезпечують реалізацію завдань дошкільної освіти. З огляду на важливість дошкільного дитинства як базового періоду для формування способів пізнання, розуміння та відображення внутрішньої та зовнішньої картини світу, змістом Базового компонента дошкільної освіти визначено освітні лінії, що забезпечують засвоєння дитиною способів розвитку, набуття знань, умінь і навичок дитини.

Інваріантну частину змісту дошкільної освіти систематизовано за освітніми лініями:

Особистість дитини,

Дитина в соціумі,

Дитина в природному довкіллі,

Дитина у світі культури,

Гра дитини,

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі,

Мовлення дитини.

Виключення з інваріантної частини будь-якої з освітніх ліній порушує цілісність розвитку дитини на рівні дошкільної освіти і наступність її в початковій школі.

 

Зміст освітній ліній.

Зміст освітньої лінії «Особистість дитини» передбачає:

-      формування позитивного образу «Я», створення бази особистісної культури дитини, її активної життєдіяльності;

-     виховання в дитини позитивного ставлення до своєї зовнішності, формування основних фізичних якостей, рухових умінь, культурно- гігієнічних, оздоровчих навичок та навичок безпечної життєдіяльності. На кінець дошкільного періоду життя в дитини мають бути сформовані базові якості особистості: довільність, самостійність і відповідальність, креативність, ініціативність, свобода поведінки і безпечність, самосвідомість, самоставлення, самооцінка.

Зміст освітньої лінії «Дитина в соціумі» передбачає формування у дітей навичок соціально визнаної поведінки, вміння орієнтуватись у світі людських взаємин, готовності співпереживати та співчувати іншим. Завдяки спілкуванню з дорослими, як носіями суспільно-історичного досвіду людства, в дитини з’являються інтерес та вміння розуміти інших, долучатися до спільної діяльності з однолітками та дорослими, об’єднувати з ними свої зусилля для досягнення спільного результату, оцінювати власні можливості, поважати бажання та інтереси інших людей. Взаємодія з іншими людьми є своєрідним видом входження дитини в людський соціум, що вимагає уміння узгоджувати свої інтереси, бажання, дії з іншими членами суспільства.

Зміст освітньої лінії «Дитина у природному довкіллі» містить доступні дитині дошкільного віку уявлення про природу планети Земля та Всесвіт, розвиток емоційно-ціннісного та відповідального екологічного ставлення до природного довкілля. Природнича освіченість передбачає наявність уявлень дитини про живі організми і природне середовище, багатоманітність явищ природи, причинно-наслідкові зв’язки у природному довкіллі та взаємозв’язок природних умов, рослинного і тваринного світу, позитивний і негативний вплив людської діяльності на стан природи. Ціннісне ставлення дитини до природи виявляється у її природодоцільній поведінці: виважене ставлення до рослин і тварин;готовність включатись у практичну діяльність, що пов’язана з природою; дотримування правил природокористування.

Освітня лінія «Дитина у світі культури» передбачає формування почуття краси в її різних проявах, ціннісного ставлення до змісту предметного світу та світу мистецтва, розвиток творчих здібностей, формування елементарних трудових, технологічних та художньо-продуктивних навичок, самостійності, культури та безпеки праці. Результатом оволодіння дитиною різними видами предметної та художньої діяльності є сформоване емоційно-ціннісне ставлення до процесу та продуктів творчої діяльності, позитивна мотивація досягнень; здатність орієнтуватися в розмаїтті властивостей предметів, розуміти різні способи створення художніх образів, виявляти інтерес до об’єктів, явищ та форм художньо- продуктивної діяльності, а також оволодіння навичками практичної діяльності, культури споживання.

Освітня лінія «Гра дитини» передбачає розвиток у дітей творчих здібностей, самостійності, ініціативності, організованості в ігровій діяльності та формування у них стійкого інтересу до пізнання довкілля і реалізації себе в ньому. Гра забезпечує задоволення ігрових уподобань кожної дитини, сприяє виникненню дружніх, партнерських стосунків та ігрових об’єднань за інтересами, спонукає до обміну думками, оцінювання себе й інших, заохочує до імпровізації, висловлювання власних оцінно-етичних суджень.

Освітня лінія «Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі» передбачає сформованість доступних для дитини дошкільного віку уявлень, еталонів, що відображають ознаки, властивості та відношення предметів і об’єктів довколишнього світу. Показником сформованості цих уявлень є здатність дитини застосовувати отримані знання у практичній діяльності (ігрова, трудова, сенсорно-пізнавальна, математична тощо), оволодіння способами пізнання дійсності, розвиток у неї наочно-дієвого, наочно-образного, словесно-логічного мислення. Сенсорно-пізнавальна освітня лінія спрямована на інтеграцію змісту дошкільної освіти, формування у дітей пошуково-дослідницьких умінь, елементарних математичних уявлень, цілісної картини світу, компетентної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

Освітня лінія «Мовлення дитини» передбачає засвоєння дитиною культури мовлення та спілкування, елементарних правил користування мовою у різних життєвих ситуаціях. Оволодіння мовою як засобом пізнання і способом специфічно людського спілкування є найвагомішим досягненням дошкільного дитинства. Мова виступає «каналом зв’язку» для одержання інформації з немовних сфер буття, засобом пізнання світу від конкретно-чуттєвого до понятійно-абстрактного. Мовленнєве виховання забезпечує духовно-емоційний розвиток дитини через органічний зв’язок із національним вихованням. Мовленнєва діяльність дітей дошкільного віку складається із різних видів говоріння та слухання, під час якої формуються мовленнєві вміння і навички. Вивчення української мови в дошкільних навчальних закладах національних спільнот передбачає залучення дітей інших національностей, які є громадянами України, до оволодіння українською мовою як державною на рівні вільного спілкування з іншими дітьми і дорослими, виховання інтересу та позитивного ставлення до української мови.

 

Тривалість вивчення освітніх ліній.

Кожна освітня лінія Базового компонента дошкільної освіти завершується узагальненим визначенням результату освітньої роботи - сформованістю певного виду компетенцій.

 

Взаємозв’язок освітніх ліній, логічна послідовність їх вивчення розкривається у програмах розвитку дітей дошкільного віку «Українське дошкілля», «Впевнений старт», які використовує заклад дошкільної освіти в освітній роботі.

 

Форми організації освітнього процесу.

У навчально-виховному процесі закладу дошкільної освіти використовуються такі основні форми організації дітей:

спеціально організована навчальна діяльність (заняття),

ігри,

самостійна діяльність дітей (художня, рухова, мовленнєва, ігрова, трудова, дослідницька та ін.),

індивідуальна робота,

спостереження,

екскурсії, походи,

свята та розваги,

гуртки тощо.

Форми організації можуть бути організовані фронтально, підгрупами, індивідуально залежно від віку дітей, педагогічної мети, матеріально-технічного забезпечення закладу, професійної майстерності педагога.

Основною формою організованої навчальної діяльності дітей дошкільного віку залишаються заняття з різних розділів програми: тематичні, комплексні, комбіновані, інтегровані, домінантні та ін.

Провідною у дошкільному віці є ігрова діяльність. Гра широко використовується у навчально-виховному процесі дошкільного закладу як самостійна форма роботи з дітьми та як ефективний засіб і метод розвитку, виховання і навчання в інших організаційних формах. Пріоритет надається творчим іграм (сюжетно-рольові, будівельно-конструктивні, ігри-драматизації та інсценівки, ігри з елементами праці та художньо-творчої діяльності) та іграм з правилами (дидактичні, інтелектуальні, рухливі, хороводні тощо). Упродовж усього дня організовуються різні види ігор з урахуванням віку дітей, їхніх ігрових інтересів, місця гри в режимі дня, місця проведення, змісту попередніх і наступних форм роботи, сезонних умов, ступеня фізичного та інтелектуального навантаження на дітей.

Вибір форм і методів навчання вихователь визначає самостійно, враховуючи конкретні умови роботи, забезпечуючи водночас досягнення конкретних очікуваних результатів, зазначених у навчальних програмах.

 

Опис та інструменти системи внутрішнього забезпечення якості освіти.

Система внутрішнього забезпечення якості складається з наступних компонентів:

кадрове забезпечення освітньої діяльності;

навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності;

матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності;

якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу;

моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Завдання системи внутрішнього забезпечення якості освіти:

оновлення методичної бази освітньої діяльності;

контроль за виконанням навчальних планів та освітньої програми, якістю знань, умінь і навичок вихованців, розробка рекомендацій щодо їх покращення;

моніторинг та оптимізація соціально-психологічного середовища закладу дошкільної освіти;

створення необхідних умов для підвищення фахового кваліфікаційного рівня педагогічних працівників.

 

Кадрове забезпечення освітньої діяльності.

№з/п

Перелік категорій працівників навчального закладу

Необхідно

    (осіб)

Фактично

   (осіб)

       Потреба

1.

                    2

          3

         4

              5

1.

Усього працівників

        13

      13

             0%

2.

Усього педагогічних працівників

        13

      13

             0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

       13

      12

             8%

 

Працюють у навчальному закладі за сумісництвом

        1

      1

             8%

3.

Усього медичних працівників

        1

     1

             0%

 

з них:

 

 

 

 

Мають відповідну освіту

        1

      1

             0%

За освітнім рівнем:

повна вища освіта – 8 (61%),

середня спеціальна освіта – 4 (31%).

Без відповідної освіти – 1 (8%)

За результатами атестації:

Спеціаліст вищої категорії – 2 (15%),

спеціаліст першої категорії – 1 (8%),

спеціаліст другої категорії – 0 (0%),

без категорії – 10 (77%).

За педагогічним стажем:

До 3 років – 1 (8%)

3-10 р. – 4 (31%),

10-20 р.  – 0,

Більше 20 р. – 8 (61%).

 

Навчально-методичне забезпечення освітньої діяльності

з/п

Найменування  навчальних програм та навчально-методичних посібників, які використовуються

Наявність

(так/ні)

Ким затверджено

(схвалено)

1.

Базовий компонент дошкільної освіти.

наук. керівник Богуш А. М.

МЦФР

Україна

Так

Наказ МОНмолодь спорту

22.05.2012

№ 615

Програми (комплексні, парціальні)

Комплексні програми:

2.

Українське дошкілля.

Програма розвитку дитини дошкільного віку.

Білан О. І, Возна Л. М., Максименко О. Л. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 23.05.2017 № 1/11-4988

Лист МОН України від 13.06.2017 №1/9-322

3.

Впевнений старт.

Програма розвитку дітей старшого дошкільного віку.

Андрієтті О. О.,

Голубович О. П.,

Дяченко Т. В.,

Ільченко Т. С. та ін.

Мандрівець

Так

Лист МОН України

від 01.08.2017

№1/11-7684)

4.

«Я у Світі»

Базова програма розвитку дитини дошкільного віку.

О.Л.Кононко

Богуш А. М.

Світич

   Так

Протокол засідання Колегії № 3/2-2 від 21.03.2018

5.

 Світ дитинства

Комплексна освітня програма для дошкільних навчальних закладів,

Керівник А.М.Богуш

Мандрівець

 

Так

Лист МОН України від 26.06.2015 № 1/11-8964

             Парціальні програми:

6.

Радість творчості.

Програма художньо-естетичного розвитку дітей раннього та дошкільного віку.

Борщ Р. М.,

Самойлик Д.В.

Мандрівець

так

Лист ІІТЗО

25.05.2012

№ Г-106

7.

Скарбниця моралі.

Парціальна програма з морального виховання дітей дошкільного віку.

Лохвицька Л. В.

Мандрівець

   Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1359

7.

Казкова фізкультура.

Парціальна програма з фізичного виховання дітей раннього та дошкільного віку.

Єфименко М. М.

Мандрівець

  Так

Лист ІІТЗО

11.06.2014

№ 14.1/12-Г-869

8.

Грайлик.

Парціальна програма з організації театралізованої діяльності в дошкільному навчальному закладі.

Березина О. М.,

Гніровська О. З.,

Линник Т. А.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-501

9.

Мудрі шахи.

Програма та методичні рекомендації з навчання дітей старшого дошкільного віку гри в шахи.

Семизорова В. В., Духновська О. І.,

Пащенко Л. Ю.

Мандрівець

 

Так 

 

 

 

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-114

10.

Англійська мова для дітей дошкільного віку.

Програма та методичні рекомендації

Кулікова І. А.,

Шкваріна Т. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.06.2015

№ 14.1/12-Г-528

11.

Україна – моя Батьківщина.

Парціальна програма національно-патріотичного виховання дітей дошкільного віку.

за наук. ред.

Рейпольської О, Д.,

авт: Каплуновська О.М., Кичата І. І., Палець Ю. М.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

28.12..2015.

№ 2.1/12-Г-150

Навчально-методичні, методичні посібники, методичні рекомендації, збірки, хрестоматії

Загальні питання організації освітнього процесу і життєдіяльності дітей

12.

Організація харчування дітей у дошкільних навчальних закладах.

Алєксєєнко К. В.,

Баранова Ю. Б., Омельяненко Н. В.,

Рябчун Л. Л.

МЦФР

Україна

Так

Лист МОН України

02.07.2013

№ 1/11-10786

13.

Педагогічна рада у дошкільному навчальному закладі: технологія розробки, підготовка і проведення.

Романюк

Так

Лист МОН України

21.11.2013

№ 1/11-17878

14.

Організація освітнього процесу в різновіковій групі дошкільного навчального закладу.

Т.В.Романюк, О.І.Бочелюк

Так

Лист МОН України № 1/11-2643 від 17.02.2014

15.

Система орієнтовного перспективно-календарного тематичного планування за

програмою «Українське дошкілля» (у 4-х частинах)

Наумчук Т. В.,

Салацька А. П.,

Кондратець І. В.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 1.4/18-Г-690

16.

Моніторинг якості дошкільної освіти:кваліметричний підхід до оцінки розвитку дитини.

Карабаєва І. І.,

Савінова Н. В.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

25.07.2014

№ 14.1/12-Г-1358

17.

Організаційно-розпорядча документація дошкільного навчального закладу.

Панасюк Т. В., Омельяненко Н. В., Ільченко Л. І.

МЦФР

Україна

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-404

18.

Розвиваємо, навчаємо, виховуємо дітей третього року життя.

За ред. Поніманської Т. І.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

22.06.2016

№ 2.1/12-Г-403

19.

Вихователю найменших (система роботи з дітьми третього року життя).

Олійник Л. М., Романюк І. А.

Основа

Так

Лист МОН України

30.04.2013

№ 1/11-7898

20.

Методика розвитку мовлення і навчання рідної мови дітей раннього віку.

Богуш А. М.,

Маліновська Н. В.

В. Д. Слово

Так

Лист ІІТЗО

12.05.2014

№ 14.1/ 12-Г-682

21.

Фізичне виховання, основи здоров’я і безпеки життєдіяльності дітей старшого дошкільного віку.

Богініч О. Л., Левінець Н. В., Лохвицька Л. В., Сварковська Л. А.

Ґенеза

Так

Лист ІІТЗО

07.12.2011

№ 1.4/18-Г-819

22.

Дошкільникам – освіта для сталого розвитку.

 Гавриш Н. В.,

 Пометун О. І.,

Саприкіна О. В.

Ліра

Так

Лист ІІТЗО

15.05.2014

№ 14.1/12-Г-692

23.

Формування здоров`язбережувальної

компетентності у дітей старшого дошкільного віку.

Андрущенко Т. К.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-116

24.

Навчимо дітей плавати.

Купрієнко В. І.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

18.03.2015

№ 14.1/12-Г-112

25.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №1.

Осінній цикл:

вересень-жовтень-листопад.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015

№ 2.1/12-Г-76

26.

Планування занять з фізичної культури для дітей раннього та дошкільного віку. Випуск №2.

Зимовий цикл:

грудень-січень-лютий.

 Весняний цикл:

березень-квітень-травень.

Літній цикл:

червень-липень-серпень.

Єфименко М. М.,

Бочков П. М.

Нілан

ЛТД

Так

Лист ІІТЗО

11.11.2015.

№ 2.1/12-Г-62

Дитина в соціумі

27.

Дитина в довкіллі.

Бєлєнька Г. В.

Сім кольорів

 

Лист МОН України

12.07.2013

№ 1/11-11414

Дитина у світі культури

28.

Рухливі ігри та ігрові вправи з елементами спортивних ігор для дітей старшого дошкільного віку.

Бабачук Ю. М.,

Богініч О. Л.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

20.02.2014

№ 14.1/12-Г-150

29.

Універсальні дидактичні ігри для дітей від 2 до 6-7 років.

Наумчук Т. В.,

Шиманська Г. С.

Грамота

Так

Лист ІІТЗО

05.05.2015

№ 14.1/12-Г-255

Дитина в сенсорно-пізнавальному просторі

Мовлення дитини

 

30.

Мовленнєвий компонент дошкільної освіти.

Богуш А. М.

Ранок

Так

Лист ІІТЗО

13.06.2016

№ 2.1/12-Г-364

31.

Розвиток мовлення дітей старшого дошкільного віку: методичний посібник, предметні картинки.

Богуш А. М.,

Гавриш Н. В.

Ґенеза

Так

Лист МОН України

29.08.2013

 № 1/11-13405

32.

Готуємо руку дитини до письма.

Богуш А. М.

Мандрівець

Так

Лист МОН

31.03.2014

№ 14.1/12-Г-502

Навчальні посібники, альбоми, робочі зошити  для дітей

Особистість дитини

33.

Дошколярик

Комплект навчальної літератури. Частина ІV «Я сам»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

Резніченко І. Ю.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

05.03.2014

№ 14.1/12-Г-321

Дитина у природному довкіллі

34.

Дошколярик.

 Комплект навчальної літератури.

Частина І «Природа»:

- навчальний посібник для дітей старшого дошкільного віку;

- методичні рекомендації ;

- робочий зошит.

Дерипаско Г. М.

 Носачова Т. П.

Дерипаско Г. М.

Оберіг

Так

Лист ІІТЗО

08.09.2011

№ 14.1/12-Г-728

Дитина у світі культури

35.

Петриківський первоцвіт.

Комплект навчальної літератури:

- методичний посібник;

- альбом майбутнього художника.

3-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 4-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 5-й рік життя;

- альбом майбутнього художника.

 6-й рік життя.

Купрієнко В. І.,

Міхіна Н. О.,

Корінько І. Б. та ін.

Мандрівець

Так

Лист ІІТЗО

12.07.2013

№ 1/11-11412

 

Матеріально-технічне забезпечення освітньої діяльності.

№ п/п

 

 

 

Найменування приміщень навчально-виховного призначення і майданчиків

Кількість приміщень,майданчиків(одиниць)

Площа з розрахунку на одну дитину(кв.метрів)

 

  Власні, в оперативному управлінні, наймі/ оренді приміщення, майданчики

 

 

Ясельного віку

 

 

Дошкільного віку

1

Груповий майданчик

4

8

13,36

В оперативному управлінні  

2.

Спортивний майданчик

1

12

12

В оперативному управлінні         

3.

Ігрові кімнати

4

2,3

2,3

В оперативному управлінні  

4.

Спальні кімнати

4

2,4

2,5

В оперативному управлінні  

5.

Ділянка для овочів

1

0,5

0,75

В оперативному управлінні  

6.

 

 

 

Роздягальня

4

1,2

0,9

  В оперативному управлінні               

 

Всі навчальні кімнати оснащені меблями та обладнанням відповідно до державних вимог.

Якість проведення навчальних занять, організації освітнього процесу.

 Під час складання розкладу занять необхідно враховувати їхнє домінуюче навантаження на дитину (психічне, фізичне, емоційне), передбачати раціональне чергування видів діяльності (розумова, рухова, практично-прикладна) на кожному з них та доцільне використання місць для проведення занять.

Організована навчальна діяльність дітей у формі занять планується переважно у першу половину дня. В окремих випадках допускається проведення деяких занять у другій половині дня. Це може стосуватися занять з фізичної культури, образотворчої діяльності в групах дітей старшого дошкільного віку. Елементи навчальної діяльності включаються також до інших форм роботи з дітьми в повсякденні (ігри, самостійна діяльність, індивідуальна робота, спостереження, чергування тощо).

Організовуючи навчальну діяльність важливо систематично використовувати завдання із Теорії розв’язання винахідницьких завдань, експериментально-дослідницької діяльності, проблемно-пошукові ситуації та інші методи, прийоми та педтехнології, що позитивно зарекомендували себе в сучасній дидактиці. Поєднувати необхідно вербальні, наочні і практичні методи, відводити належне місце продуктивним видам діяльності, в яких дошкільник здатен до самовираження і самореалізації (малювання, ліплення, конструювання, художня праця), а також мовленнєвій, руховій, музичній діяльності. З урахуванням різного рівня інтелектуального розвитку, відмінностей у спрямованості пізнавальних інтересів окремих дітей доцільно диференціювати роботу з ними на заняттях та у повсякденному житті, об'єднуючи дітей у підгрупи та добираючи для кожної з них навчальний матеріал різного змісту, складності та відповідні методи і прийоми.

Пріоритетним питанням у вихованні дітей всіх вікових груп та діяльності дошкільного закладу залишається фізичне виховання. Руховий режим впродовж дня, тижня визначається комплексно, відповідно до віку дітей. Орієнтовна тривалість щоденної рухової активності малюків встановлюється в таких межах: ранній вік – до 2 – 3 годин; молодший дошкільний вік – до 3 - 4 годин; старший дошкільний вік – до 4 – 5 годин. Оптимізація рухового режиму забезпечується шляхом проведення різноманітних рухливих, спортивних ігор, вправ, занять з фізичної культури, організації дитячого туризму, самостійної рухової діяльності тощо. Особливого значення надається також оволодінню дітьми системою доступних знань про дотримання здорового способу життя, основ безпеки життєдіяльності.

Навчання мови та розвиток мовлення спрямовується на формування у дітей лексичної, фонетичної, граматичної, діамонологічної та комунікативної компетентності. Мовленнєві заняття слід проводити інтегровано, комплексно розв’язуючи поставлені завдання. Здійснювати поступовий перехід від суто репродуктивних дій дітей до продуктивних, творчих, що забезпечить своєчасне опанування дітьми мовних явищ, сприятиме розвитку словесно-логічного мислення на порозі шкільного навчання. Здійснюється навчально-мовленнєва діяльність у повсякденному житті у формі мовленнєвих ігрових ситуацій, дидактичних ігор, самостійної художньо-мовленнєвої діяльності, індивідуальної роботи, творчих гуртків тощо, а також активне включення мовлення в предметну, ігрову, рухову, пізнавальну, образотворчу, театралізовану, музичну діяльність тощо. Особливої уваги потребує організація комунікативної діяльності: спілкування з однолітками і дорослими один на один, в підгрупах, колективі. У навчанні дошкільників елементів писемного мовлення (письма і читання) акцентується увага на  розвитку дрібної моторики кистей рук, координації рухів очей і рук, фонематичного слуху, ознайомлення із словом і реченням, складом і звуком, буквами, навчання звукового аналізу.

Реалізація завдань естетичного виховання дошкільників відбувається на основі широкої інтеграції і пронизує весь педагогічний процес в дошкільному закладі, охоплюючи різні форми роботи з дітьми (заняття, самостійна художня діяльність, свята, розваги, гуртки). В цих формах комплексно використовуються твори музичного, театрального, літературного, образотворчого мистецтва в контексті загальнолюдської і національної культури. При цьому організовується цілеспрямоване педагогічне спілкування в середовищі мистецтва з метою введення дитини в певну історичну епоху, ознайомлення з національним колоритом, засобами художньої виразності, притаманним різним видам мистецтва (живопис, скульптура, архітектура, музика, хореографія, театр, література). Завершальним етапом інтегрованого процесу естетичного пізнання стає творча художньо-практична діяльність дошкільників (образотворча, театралізована, музична, літературно-художня).

Першочерговими завданнями морального розвитку дошкільників є пробудження гуманних почуттів особистості, формування морально-вольових якостей, ознайомлення із змістом і значенням моральних вимог, норм і правил поведінки, морально-етичними цінностями. Особливе значення надається громадянському вихованню з дошкільних років: прищепленню почуттів любові і поваги до рідних та близьких, інших людей, батьківської домівки, дитячого садка, свого села, міста, інтересу та пошани до державних символів (прапор, герб, гімн), історичної і культурної спадщини українського народу, гордості за його досягнення та бажання долучитися до громадсько-корисних справ і значущих суспільних подій. Для цього використовується комплекс засобів педагогічного впливу (наочність, твори дитячої літератури, морально-етичні завдання, проблемні ситуації морального вибору, бесіди, творчі розповіді, ігри, тренінги та ін.) в різних видах діяльності впродовж усього часу перебування дітей у дошкільному навчальному закладі.

Основним завданням трудового виховання дітей дошкільного віку, як складової морального становлення, є формування емоційної готовності до праці, елементарних умінь і навичок в різних видах праці, інтересу до світу праці дорослих людей. Важливим аспектом є індивідуальний та диференційований підходи до дитячої особистості (врахування інтересів, уподобань, здібностей, засвоєних умінь, особистісних симпатій при постановці трудових завдань, об’єднанні дітей в робочі підгрупи тощо) й моральна мотивація дитячої праці.

Одним з важливих питань залишається виховання екологічної культури у дошкільників. Його розв’язання здійснюється у таких напрямках: формування реалістичних уявлень про явища природи, елементів екологічного світорозуміння, розвиток позитивного емоційно- ціннісного, дбайливого ставлення до природного довкілля, прищеплення практичних вмінь доцільного природокористування. Ознайомлюючи дітей з природою, враховувати, що кожен регіон України має специфічні природно-географічні особливості. Вихователі повинні розширювати і поглиблювати знання дітей про природу, побут, культуру, етнічні традиції своєї місцевості.

Потребами сьогодення продиктована необхідність тісніше інтегрувати родинне і суспільне дошкільне виховання, зберегти пріоритет родинного виховання, активніше залучати родини до участі у навчально-виховному процесі дошкільного закладу, психолого-педагогічної і медичної самоосвіти. З цією метою проводяться батьківські збори, консультації, бесіди та дискусії, "круглі столи", тренінги, всеобучі, дні відкритих дверей, перегляди батьками окремих форм роботи з дітьми, застосовуються засоби наочної пропаганди (інформаційні бюлетені, батьківські куточки, тематичні стенди, фотовиставки та ін.), залучаються батьки до проведення свят, розваг, походів, екскурсій та ін. При виборі форм роботи дошкільного навчального закладу з родинами вихованців враховуються життєва компетенція, соціальний і освітній рівень батьків, батьківський досвід, матеріальні статки сімей, кількість дітей в сім’ях та їхня стать, віковий склад і повнота родин, домінуюча роль матері чи батька та інші фактори. Батьки виступають не як експерти чи спостерігачі роботи педагогів, а в ролі їхніх рівноправних партнерів і союзників. Стосунки з ними будуються на засадах відвертості, взаєморозуміння, гуманності.

Відповідальність за організацію та забезпечення належного змісту навчально-виховного процесу покладається на керівника і кожного члена трудового колективу дошкільного навчального закладу в межах їхніх посадових обов'язків.

 

Моніторинг досягнення вихованцями результатів навчання (компетентностей).

Якість дошкільної освіти визначається за численними параметрами, основними з яких є цілісний гармонійний розвиток дитини дошкільного віку та її готовність до наступної ланки освіти - початкової школи - і життя в сучасному соціумі. Отримати цілісне уявлення про рівень розвиненості та вихованості дитини і співвіднести фактично досягнуті результати із очікуваними, що необхідно для коригувально-розвивальної роботи з дітьми, дає змогу кваліметричний підхід до організації освітнього моніторингу оцінювання якісних показників за допомогою кількісних балів (за методикою доктора педагогічних наук Єльникової Г.В.). Крім того, такий підхід сприяє створенню оптимальних умов для якнайповнішого розкриття потенційних можливостей кожної дитини.

Факторами оцінювання є зміст освітніх ліній Базового компоненту дошкільної освіти, що містять сумарний кінцевий результат набутих компетенцій випускником дошкільного навчального закладу перед вступом його до школи:

• фізичний розвиток і здоров'я дитини;

• соціальний розвиток;

• природничо-екологічний розвиток;

• предметно-практична діяльність та художньо-естетичний розвиток;

• ігрова діяльність;

• сенсорно-пізнавальний розвиток;

• мовленнєвий розвиток.

Кожен фактор містить критерії, що відповідають тим видам компетенцій, яких набувають діти у межах зазначеного фактора. Оцінюють кожен критерій у балах (від 0 до 4) залежно від рівня сформованості відповідної компетенції та біологічної зрілості. Для оцінювання критеріїв використовують такі методи, як спостереження, бесіда, аналіз результатів діяльності дитини.

Кваліметрична модель передбачає проведення оцінювання на початку і в кінці навчального року. Оцінюють якісні показники за допомогою кількісних балів. При внесенні показників до програми всі розрахунки відбуваються автоматично і відображаються у Діаграмі та Портреті.

При проведенні експертизи вихователі заповнюють Протокол, у якому в балах оцінюють компетенції дітей, орієнтуючись на зміст Базового компонента дошкільної освіти (знає, обізнана, розуміє, усвідомлює, здатна, дотримується, застосовує, виявляє ставлення, оцінює).

Аналізуючи оцінки, представлені в моделі, можна одразу зробити висновок, які складові потребують доопрацювання. Так, аналізуючи за кожним критерієм, чітко простежуються слабкі сторони, конкретні напрямки, над якими педагог має попрацювати, щоб підвищити якість своєї роботи над розвитком компетенції кожної дитини.

Подібне оцінювання може проводити як сам педагог, так і вихователь-методист дошкільного навчального закладу.

Для ефективного планування роботи з дітьми в старшій групі рекомендується проводити оцінювання розвитку дітей на початку навчального року у вересні - жовтні (1-ше оцінювання). За результатами оцінювання доречно внести корективи в план роботи, аби приділити належну увагу тим компетенціям, які у дітей недостатньо сформовані.

Друге оцінювання розвитку дітей доцільно проводити у квітні - травні (2-ге оцінювання) і за його результатами визначати сумарний кінцевий показник рівня розвиненості та вихованості дитини старшого дошкільного віку. При цьому Діаграма дасть змогу з'ясувати невикористані резерви розвитку дитини.

Використання кваліметричної моделі оцінки розвитку дитини старшого дошкільного віку можливе за наявності комп'ютера та за бажанням педагогічного колективу закладу.

Ці та інші матеріали моніторингу можуть бути використані для забезпечення наступності між дошкільною та початковою ланками освіти.

 

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО:

Завідувач КЗ Царичанського 

ДНЗ №5 «Вишенька»

_______________Я.В.Чередниченко

 

 

                           РОБОЧИЙ

                НАВЧАЛЬНИЙ ПЛАН

                 Комунального закладу

 Царичанського дошкільного навчального закладу

                     №5 «Вишенька»

             на 2020-2021 навчальний рік


СХВАЛЕНО:

Педагогічною радою

Протокол №1 від 31.08.2020 р.,

наказом №44 к/тр

від 11.08.2020 р.

Завідувач КЗ Царичанського ДНЗ №5 «Вишенька»

____________Я.В. Чередниченко


Пояснювальна записка

 

Робочий навчальний план КЗ Царичанського дошкільного навчального  закладу №5 «Вишенька» на 2020-2021 навчальний рік складено відповідно до наказу Міністерства освіти і науки України від 20.04.2015 № 446, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.05.2015 за № 520/26965 «Про затвердження гранично допустимого навчального навантаження на дитину у дошкільних навчальних закладах різних типів та форми власності», згідно з Базовим компонентом дошкільної освіти, затвердженим наказом Міністерства освіти і науки України від 12.05.2012 №615, Санітарним регламентом для дошкільних навчальних закладів, затвердженим наказом Міністерства охорони здоров’я України від 24.03.2016 № 234, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 14.04.2016 за №563/28693.

У 2020-2021 навчальному році у закладі працюватимуть:

1 група раннього  віку;

1 група молодшого дошкільного  віку;

1 група середнього дошкіль ного віку;

1 група старшого дошкільного віку.

Для реалізації Базового компоненту дошкільної освіти в групах раннього віку використовується Програма розвитку дітей від пренатального періоду до трьох років «Оберіг»; молодшого, середнього та старшого дошкільного віку використовується Програма розвитку дитини дошкільного віку «Українське дошкілля».

Тривалість спеціально організованої навчальної діяльності (заняття) для дітей раннього віку - до 10 хвилин, молодшого дошкільного віку - 15 хвилин, середнього дошкільного віку – 20 хвилин, старшого дошкільного віку - 25 хвилин. При проведенні інтегрованих занять, їх тривалість може збільшуватися на 10 хвилин.

Робочий навчальний план зорієнтований  на роботу закладу дошкільної освіти за 5-денним навчальним тижнем.


Робочий навчальний план

Комунального закладу

Царичанського дошкільного навчального закладу №5 «Вишенька»

на 2020 - 2021 навчальний рік

Види діяльності за освітніми лініями

Кількість занять на тиждень за віковими групами

перша

 молодша

 (від 2 до

3 років)

друга

молодша

(від 3 до 4 років

 

середня

група

(від 4 до 5 років)

 

старша група

(від 5 до 6 років)

 

 

 

 

Ознайомлення із соціумом

1

2

2

3

Ознайомлення з природним довкіллям

1

1

1

2

Художньо-продуктивна діяльність (музична, образотворча, театральна тощо)

4

4

5

5

Сенсорний розвиток

2

-

-

-

Логіко-математичний розвиток

-

1

1

2

Розвиток мовлення і культура мовленнєвого спілкування

2

3

3

3

Здоров’я та фізичний розвиток

2

3

3

3

Загальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Додаткові освітні послуги на вибір батьків (у томучислі діяльність за освітніми лініями варіа-тивної складової Базового компоненту, гуртки, платні послуги)

-

-

-

-

Максимальна кількість занять на тиждень

10

11

12

15

Максимально допустиме навчальне навантаження на тиждень дитину (в астрономічних годинах)

1,4

3,5

5,3

8,3

 

Завідувач КЗ Царичанського ДНЗ №5 «Вишенька»                           Я.В.Чередниченко

 

spacer